Підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ

розміщено в: Новини, Публікації

Анулювання реєстрації платника ПДВ – це виключення його зі списку Реєстру податку на додану вартість.

Що ж собою являє сама процедура анулювання реєстрації платника ПДВ?

Платник податку ПДВ вважається анульованим з реєстру в тому випадку, якщо:

    1. Сам платник податку подав заяву на виключення його з реєстру. Однак анулювання реєстрації платника може бути здійснено лише в тому випадку, якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій за останній рік становив менше 300 тисяч гривень.
    2. За ініціативою податкового органу за наявності підстав у відповідності з Податковим Кодексом України.
    3. При реєстрації платника як платника єдиного податку, якщо умови його сплати не передбачають сплату податку на додану вартість.
    4. У разі, коли фізична особа, яка сплачує податок ПДВ, визнано померлою чи недієздатною.
    5. У разі, коли дія договору про управління майном припинено або закінчився термін його дії.

При анулюванні реєстрації платника ПДВ існує певна форма заяви. Разом із заповненням заяви, платник податку повертає оригінал свідоцтва платника ПДВ, а разом з оригіналом та всі засвідчені копії. Тільки в цьому випадку приймається рішення про анулювання реєстрації.

Протягом 3-х робочих днів платник податку письмово повідомляється податковою службою про анулювання реестра.В тому випадку, якщо платнику податку з будь-яких причин відмовлено в анулюванні, протягом 10 календарних днів податковий орган надає платнику податків письмову відмову із зазначеними причинами.

Декларація іноземних доходів

розміщено в: Новини, Публікації

Як показує статистика, громадяни України досить часто отримують доходи за межами України. Зовсім не важливо, чи дістався вам спадок від далеких родичів або ви їх заробили на тимчасовому заробітку, але всы іноземні доходи повинні декларуватися.

 

При отриманні іноземних доходів громадянином України, які підлягають оподаткуванню, незалежно яким шляхом ці доходи отримані, сума доходів повинна бути включена до загального річного оподатковуваного доходу. Тобто громадянин України повинен подати річну декларацію та сплатити податок на доходи фізичних осіб. У даній статті мова йде про оподаткування іноземних доходів саме фізичних осіб – резидентів України. Тобто осіб, які мають місце проживання в Україні. При цьому заповнюється додаток Ф3 до нової форми декларації, де відображається сума на доходи фізичних осіб, певна Податковим Кодексом України.

 

Однак у платника податків є можливість зменшити суму річного оподаткування на суму податків, сплачених за кордоном. Для того, щоб податки, сплачені за кордоном були зараховані, платнику податків необхідно надати довідку про суму, сплачених податків, а також про базу або об’єкт оподаткування. Подібну довідку видає державний орган країни, а потім за допомогою консульської установи України у відповідній країні довідка легалізується.

 

Потрібно звернути увагу на той факт, що сума податку, сплаченого за межами України не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Судовий збір 2016 року

розміщено в: Новини, Публікації

У зв’язку з затвердженням нового розміру заробітної плати в Україні станом на 1 січня 2016 року, КабМін збільшив ставки судового збору.

Нові ставки судового збору, а саме:

  1. За подачу позовної заяви немайнового характеру юридична особа або фізична – підприємець, повинен буде заплатити розмір судового збору в розмірі 1378 грн, тобто розмір мінімальної заробітної плати. Фізична особа 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 521, 20 коп.
  2. Якщо відбувається подача позовної заяви майнового характеру, з юридичної особи або фізичної – підприємця стягується плата в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, проте не менше 1378 грн. З фізичної особи 1 відсоток від ціни позову, але не менше 521 грн. 20 коп.
  3. При подачі позовної заяви про розірвання шлюбу, судовий збір становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що станом на січень 2016 року дорівнює 521 грн.20 коп.
  4. Судовий збір при розділі майна після розірвання шлюбу дорівнює 1% від ціни позову, але не менше 552 гривень і не більше 4134 гривень судового збору.
  5. При подачі апеляційної скарги сума судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
  6. А ось при подачі касаційної скарги розмір судового збору становить відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
  7. Заяви про перегляд судового рішення до Верховного суду України -130% ставки судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За подачу нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні, встановленого Нацбанком на день оплати.

Пільги зі сплати судового збору також діють. Від сплати такого збору звільняються:

– Позивачі при подачі стягнення аліментів,

– Позивачі, які відшкодовують шкоду, завдану каліцтвом або іншими заподіяння шкоди здоров’ю,

– Інваліди ВВВ,

– Інваліди 1 та 2 груп, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи,

– Учасники бойових дій, Герої України у справах, пов’язаних з порушенням їх прав.

– Позивачі при стягненні заробітної плати та відновлення на роботу.

Слід також зазначити, що якщо в позовній заяві немайнового характеру представлені два і більше вимог, то судовий збір справляється за кожну вимогу.

Надання юридичних послуг. Що слід знати клієнтові

розміщено в: Новини, Публікації

У сучасному світі спостерігається тенденція до того, що домінуючою стає правова сфера життя людини. Не завжди ми можемо відстояти свої права без допомоги грамотних фахівців. А іноді і зовсім не знаємо всіх своїх прав.

Кожен з нас час від часу стикається з проблемами, коли необхідна юридична допомога. Саме вона включає в себе цілий комплекс робіт і послуг, спрямованих на захист прав та інтересів людини.

 

Надання юридичних послуг може бути здійснене в різних формах:

1. У формі надання юридичної консультації. Консультування клієнта може проходити як в офісі, так і поза його (наприклад, при укладанні угоди)

2. Складання процесуальних документів. Це можуть бути: позови, клопотання, договору, претензії, мирові угоди, заперечення, заяви, скарги, апеляції та інші.

3. Представлення інтересів в суді всіх інстанцій та інших державних і недержавних органах (кримінальний, адміністративний, цивільний суди, а також міліції, податкові, прокуратури, підприємства та інші)

4. Реєстрація СПД (з печаткою і без печатки), ТОВ, ПП, а також їх ліквідація.

Для отримання якісної юридичної допомоги радимо звертатися до фахівців своєї справи-адвокатам або юристам.

Юридична допомога. До кого звертатися у разі порушення прав та інтересів

розміщено в: Новини, Публікації

Рано чи пізно кожен з нас виявляється в тій чи іншій ситуації, коли відбувається порушень прав людини. Якщо життєва траєкторія привела вас в тупикову або просто в спірну ситуацію, то в такому разі доцільно звернутися за допомогою до грамотного адвокату.

Звертаючись за допомогою до адвоката, кожен з нас може отримати цілий комплекс заходів, спрямованих на надання послуг у сфері права.

Ми можемо звернутися за допомогою, яка в свою чергу має дві форми:

– Комерційна адвокатська поморщився,
– Безкоштовна адвокатська допомога.
І якщо остання надається центрами безоплатної правової допомоги, то комерційну надають особи, які мають права на заняття адвокатською діяльністю. Оплачується така допомога згідно домовленості між двома сторонами: адвокатом і клієнтом.

Надання безкоштовної допомоги є безкоштовним лише для одержувача такої допомоги, а от адвокату його робота оплачується платниками податків у такому розмірі, в якому встановить держава.

Будь-яка адвокатська допомога може надаватися у двох різних варіантах:

1. Первинна допомога адвоката
2. Вторинна допомога

Первинна адвокатська допомога включає в себе етапи консультування клієнта, складання договору, а також процесуального документа.

Вторинна увазі під своєю назвою супровід та захист прав клієнта в суді та представництво прав клієнта в державних і правоохоронних органах.

Кожен з нас має право сам вибирати, за який адвокатської допомогою йому варто звертатися – безкоштовної або комерційної. Проте в нашій країні існує прислів’я, що «безкоштовний сир буває тільки в мишоловці».
Перестраховуючись за свої права, люди частіше вдаються до комерційної адвокатської допомоги, вважаючи її більш якісною, так як мірилом якості є грошовий еквівалент за надання подібних послуг.

Податковий кодекс (роз’яснення)

розміщено в: Новини, Публікації

Мінфін підготував законопроект щодо змін до Податкового кодексу, які подав на розгляд до Верховної Ради. Про це йдеться у законопроекті№3688 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році”, зареєстрований 22 грудня.

 

Згідно із пояснювальною запискою, змінами до Податкового кодексу України, зокрема, пропонується:

– удосконалення порядку відшкодування ПДВ з бюджету, який забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку, з урахуванням черговості подання платниками податку заявок на відшкодування ПДВ;

 

– запровадження офіційної публікації інформації про відшкодування ПДВ з бюджету у вигляді реєстру з відображенням у ньому даних про платника податку, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування;

 

– застосування до 1 січня 2017 року спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарським підприємством з пропорцією 75% сплати в бюджет, 25% – на спецрахунок для власного використання; скасування спецрежиму з 1 січня 2017 року;

 

– скасування з 1 січня 2016 року особливостей оподаткування ПДВ при постачанні зернових та технічних культур, в результаті чого всі платники, які будуть експортувати зерно, матимуть право на бюджетне відшкодування ПДВ;

 

– запровадження оподаткування ПДВ операцій з послуг транзитного транспортування природного газу з одночасним скасуванням рентної плати за транспортування природного газу трубопроводами на території України;

 

– запровадження звільнення від оподаткування ПДВ товарів та послуг, що постачаються й імпортуються як міжнародна технічна допомога та фінансуються коштом міжнародної технічної допомоги;

 

– запровадження звільнення від оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно;

 

– встановлення єдиної базової ставки у розмірі 18% (замість двох діючих ставок 15% та 20%); для дивідендів залишається ставка у розмірі 5%;

 

– звільнення від оподаткування сум коштів, наданих платнику податку міжнародною фінансовою організацією у зв‘язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності та енергоощадження;

 

– звільнення від оподаткування сум, прощених (анульованих) кредитором за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).

 

– зменшення для платників ІІІ групи річного обсягу доходу з 20 млн гривень до 5 млн гривень;

 

– збільшення ставок для платників ІІІ групи: з 2 до 3% (для платників ПДВ) – та з 4 до 5% (для неплатників ПДВ);

– підвищення в 1,8 рази ставок єдиного податку для 4-ї групи платників (сільгосппідприємств);

 

– скасування на 2016 рік застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі для визначення бази оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи.

 

– скасування сплати авансових внесків з податку на прибуток;

 

– запровадження квартального звітного періоду з податку на прибуток для підприємств, у яких річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 20 млн грн.

ПДВ-зміни в новому податковому законопроекті

розміщено в: Новини, Публікації

Чимало змін вніс новий законопроект №3688 і в частині оподаткування податком на додану вартість.

pdv

 

Анулювання реєстрації за станом 9

Як і очікувалося, з підстав анулювання реєстрації платником ПДВ виключено підставу щодо анулювання реєстрації платника ПДВ у разі наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Тобто, тепер податківці не зможуть анулювати реєстрацію платника ПДВ через те, що його не знайшли за податковою адресою. Відповідні зміни внесено до п. 184.1 ПКУ.

 

База оподаткування

З бази оподаткування (договірної ціни) тепер виключено і акцизний податок на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Крім того, при постачанні власної продукції/послуг виробнику доведеться порівнювати договірну ціну не з їх собівартістю, а із звичайною ціною (п. 188.1 ПКУ)!

Нагадаємо, що визначення звичайної ціни в такому випадку можливо лише відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ, який залишається у попередній редакції. Зокрема, звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. І якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

 

Пільги з ПДВ

Попри очікування, стаття 196 ПКУ, яка визначає операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, залишається без змін.

Та й стаття 197 ПКУ зазнала лише невеличких змін.

Зокрема, у пп. 197.12 ПКУ з’явилася норма щодо  звільнення від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Це звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

А пп. 197.21 ПКУ, який стосувався звільнення від оподаткування поставок певних видів зернових та технічних культур, з ПКУ виключено. Виключено відповідні пільги для таких поставок і з підрозділу 2 п. ХХ ПКУ.

Спецрежим для сільськогосподарських підприємств (ст. 209 ПКУ) залишається, хоча лише до 01.01.2017 року (пп. 4 п. 2 р. XIX ПКУ).

І законодавці наполягають на тому, що кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі рахунки, мають перераховуються Держказначейством:

  • 75 відсотків – до Державного бюджету України;
  • 25 відсотків – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Така ж саме вимога (75/25) стосуватиметься і підприємств, які відповідають критеріям, які дають право застосувати такий спецрежим, але які його не застосовують (п. 209.18 ПКУ), стосовно ПДВ з   реалізованих ними молока, худоби, птиці, вовни власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах.

 

Податкові накладні

В цілому порядок складання та реєстрації податкових накладних залишається без змін.

Але тут є цікавий момент: у порівняльній таблиці, яка розміщена на сайті ВРУ разом із законопроектом № 3688, є норми стосовно фінансової відповідальності постачальників в разі складання ними податкових накладних із помилками в обов’язкових реквізитах. Відповідні зміни внесено до ст. 120-1 ПКУ та в новому п. 120-1.4 ПКУ.

А саме: допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної за заявою покупця, тягне за собою накладення на платника податку – продавця штрафу у розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання протягом 10 календарних днів узгодженого податкового повідомлення-рішення про виправлення платником податків-продавцем зазначених помилок, тягне за собою накладення на такого платника податку ще одного штрафу у розмірі:

  • 10 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок протягом 15 календарних днів;
  • 20 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 16 до 30 календарних днів;
  • 30 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 31 до 60 календарних днів;
  • 40 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 61 до  90 календарних днів;
  • 50 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 91 до 120 календарних днів;
  • 60 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 121 до 150 календарних днів;
  • 70 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок від 151 до 180 календарних днів;
  • 100 % від суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, – у разі невиправлення помилок після спливу 181 календарного дня.

Водночас, максимальний розмір штрафів за порушення на 180 календарних днів і більше строків реєстрації податкових накладних передбачено не 50%, як зараз, а усі 100% ПДВ, зазначених в таких податкових накладних(п. 120-1.2 ПКУ).

Також в порівняльній таблиці зазначено і нову норму п. 201.10 ПКУ, за якою податкова накладна, що містить помилки в обов’язкових реквізитах, окрім коду товару згідно УКТ ЗЕД, які:

– не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань,

– не призводять до заниження/завищення суми ліміту реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, для продавця/покупця,

є підставою для віднесення покупцем  сум ПДВ до податкового кредиту.

Але в тексті самого законопроекту № 3688 цих норм немає! 

Де саме законотворці помилилися, в законопроекті чи у порівняльній таблиці до нього, дізнаємося в остаточному варіанті Закону після його голосування.

 

Податковий кредит з ПДВ

До переліку причин, за якими визнається ПЗ з ПДВ, у п. 198.5 ПКУ додано:

–  операції, місце постачання за якими розташоване за межами митної території України;

– випадок,  коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (за винятком випадку, коли така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства). Такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а отже, вимагатимуть визнання ПЗ з ПДВ. Незрозуміло, щоправда, на яку дату визнаватиметься таке ПЗ, оскільки мова не йде про фактичне використання таких товарів.

У п. 198.6 ПКУ тепер зазначається, що скористатися правом на ПК на підставі розрахунку коригування до податкової накладної теж можна буде протягом 365 календарних днів з дати складення такого документу. Нагадаємо, що до цього таке право надавалося тільки для податкових накладних.

Але не відносяться до ПК суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг по зареєстрованим в ЄРПН податковим накладним/розрахункам коригування до таких податкових накладних з визначеними сумами податку за операціями, що не є об’єктом оподаткування податком або що звільнені від оподаткування відповідно до цього Кодексу та податковим накладним/розрахункам коригування до таких податкових накладних з неправильно вказаним податковим номером платника податку покупця та/або продавця.

 

Коригування ПЗ і ПК з ПДВ

З пункті 192.1 ПКУ прибрано норму, за якою постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за  розрахунком коригування тільки після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Натомість відповідна норма, яка забороняє покупцю збільшувати ПК з ПДВ до реєстрації розрахунку коригування постачальником, залишається без змін. Більш того, тепер це зазначено і в п. 198.6 ПКУ.

Крім того, залишено без змін і загальну норму – перший абзац п. 192.1 ПКУ, за яким коригування як ПЗ так і ПК здійснюється саме на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Отже, що хотіли сказати законодавці таким виключенням, побачимо в остаточній редакції змін до ПКУ і роз’ясненнях від податківців.

 

Бюджетне відшкодування

Виключено з підстав, за якими раніше не надавалося право на бюджетне відшкодування:

-реєстрація платників ПДВ  менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;

– обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Натомість вводиться Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який має вести ДФСУ. Порядок ведення та форма реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджується Кабінетом Міністрів України. Дані цього Реєстру підлягатимуть щоденній публікації на офіційному веб-сайті ДФСУ.

Сума бюджетного відшкодування вважатиметься узгодженою з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або якщо за результатами проведення перевірки податкове повідомлення – рішення не було надіслано платнику податку.

Але податківці матимуть право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями (п. 200.11 ПКУ):

  • за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
  • з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 ПКУ за період до 1 січня 2016 року.

 

Ліміт реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування

Як і передбачалося, до формули, за якою розраховується сума ПДВ, на яку платник податку може зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування додається новий збільшуючий показник – ΣОвердрафт.

Це сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником – сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування.

Показник ΣОвердрафт щокварталу (протягом перших 6 робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

 

ПДВ-рахунки

ПДВ-рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ діятимуть без змін. Але на них, відповідно до п. 200-1.4 ПКУ, тепер повертатимуться з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, в порядку, встановленому ст. 43 ПКУ.

Чи відбуватиметься повернення таких коштів тільки на ПДВ-рахунки, наразі невідомо. Але за п. 43.4 ПКУ те, куди і як спрямовуються такі кошти, має зазначити у своїй заяві сам платник податків. Тож, сподіватимемося, що можливість повернути такі кошти на поточний рахунок платника ПДВ в його банку, залишатиметься і надалі, а варіант із поповненням ПДВ-рахунку буде тільки одним з можливих варіантів спрямування таких коштів.

Акцизний податок: новації законопроекту №3688

розміщено в: Новини, Публікації

Крім звичного збільшення ставок на всі підакцизні товари, є в законопроекті №3688 і дещо нове, із чим платники цього податку ще не стикалися.

 

З 01.07.2016 року новою статтею 232 ПКУ запроваджується система електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП), а також з’являється новий вид платників податку – особи, які реалізують пальне.

 

Згідно з пп. 212.3.4 ПКУ, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

 

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше, ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального відповідної заяви (форми якої наразі ще немає).

 

Відповідно до нового пп. 213.1.12 ПКУ, об’єктом оподаткування акцизним податком буде реалізація будь-яких обсягів пального понад обсяги, які:

– отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

– ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

– вироблені в Україні, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

 

В межах СЕАРП вводяться акцизні накладні, які діятимуть аналогічно за податковими накладними з ПДВ:

– акцизні накладні, порядок складання яких затверджено новою ст. 231 ПКУ, складатимуться в електронному вигляді продавцями і надаватимуться покупцям;

– у разі ненадання акцизної накладної, або порушення правил її складання, покупець матиме

право подати скаргу на винну особу – продавця. Для продавця подання такої скарги означатиме вірогідність позапланової документальної перевірки (пп. 78.1.9 ПКУ);

– до акцизних накладних за необхідності складатимуться розрахунки коригування;

– акцизні накладні реєструватимуться в ЄРАН, ведення якого покладається на ДФСУ;

– дані декларації з акцизного податку звірятимуться з даними ЄРАН при її камеральній перевірці, а розбіжність між ними є підставою для позапланової документальної перевірки (пп. 78.1.8 ПКУ).

 

З’являються в ПКУ і нові види фінансової відповідальності – штрафи:

– згідно з новим п. 117.3 ПКУ, здійснення суб’єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягнуть за собою накладання штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального;

– відповідно до нової ст. 120-2 ПКУ, вводяться штрафи за порушення строків реєстрації акцизних накладних та  розрахунків коригування до них.

 

Так,  порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі:

•2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

•10 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

•20 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

•30 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

•40 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів;

•50% від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених в таких акцизних накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 120 і більше календарних днів.

 

При цьому сума акцизного податку для застосування цих штрафів визначатиметься за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального (п. 120-2.3 ПКУ).

1 2 3 4 5 6 7